- розучувати
- -ую, -уєш, недок., розучи́ти, -учу́, -у́чиш, док., перех.Виучувати, засвоювати що-небудь з метою відтворення, виконання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розучувати
Смотреть что такое "розучувати" в других словарях:
розучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дирекціон — а, ч. 1) Додатковий нотний стан в оркестровій партії першої скрипки, фортепіано або акордеона, на якому виписаний основний мелодійний матеріал інших партій із зазначенням їхнього вступу; дає змогу розучувати й виконувати музичну п єсу без… … Український тлумачний словник
репетирувати — ую, уєш, недок., перех. і без додатка. 1) Розучувати що небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. || розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням. 2) Проводячи додаткові заняття з ким небудь, допомагати йому… … Український тлумачний словник
розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… … Український тлумачний словник
розучити — див. розучувати … Український тлумачний словник
розучуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розучувати … Український тлумачний словник
розучування — я, с. Дія за знач. розучувати … Український тлумачний словник
розучуватися — уюся, уєшся, недок., розучи/тися, учу/ся, у/чишся, док. 1) Втрачати набуті навики, уміння що небудь робити. 2) тільки недок. Пас. до розучувати … Український тлумачний словник
вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
